З його фортепіанними п’єсами знайомляться в початкових класах музичних шкіл, а студенти консерваторії вивчають його фуги і твори з теорії музики. Талановитий композитор і музикант, а також теоретик музичного мистецтва Євген Юцевич родом з Кіровоградщини. Більше на kropyvnytskyi.in.ua.
Дитинство та юність
Юцевич Євген Омелянович народився 7 липня 1901 року у с. Добровеличківка, що на Кіровоградщині (тоді селище було у Єлисаветградському повіті Херсонської губернії). Його батько був земським лікарем.
В родині з великою повагою ставилися до музики. Батько мав могутній голос з дуже широким діапазоном і оперні арії в його виконанні неможливо було забути. Мати грала на піаніно і любила співати. Вечорами в домі Юцевичів збиралося коло поціновувачів і знавців музичного мистецтва, де хлопчик буквально насичувався музичними знаннями та враженнями.
Мати вчила маленького Євгена грати на піаніно, коли йому було п’ять років. Але тоді наука не йшла, хлопчику інструмент не подобався.
З шести років Євген Юцевич починає навчання у початковій школі. Понад усе у шкільному навчанні його приваблювали співи. Слух у хлопчика був дуже добрий і його взяли співати до церковного хору. Таким чином Євген долучився до хорового співу.
З 1909 року Є. Юцевич починає навчатися у Вознесенській класичній гімназії. Там його доля зводить з вчителем І. І. Платоновим, який був керівником зведеного хору жіночої та чоловічої гімназії. Євген виявився дуже здібним учнем, із задоволенням відвідував репетиції та брав участь у численних виступах хору.
У 1921 році Євген Юцевич став до лав 2-го Вознесенського полку Сиваської стрілецької дивізії і грав у складі гарнізонного оркестру. Тоді виступи оркестру були традиційними перед початком аматорських вистав у театрі.
Кар’єра, освіта і творча діяльність
З 1922 року Євгена Омеляновича запросили працювати у музичне відділення Вознесенського виконкому. В ці роки музикант працював диригентом духових оркестрів, очолював інструментальні, хорові, аматорські колективи міста та найближчих сіл. Нерідко молодого музиканта Юцевича брали до складу театральних оркестрів, що приїздили на гастролі.
Після 1925 року Є. Юцевич приділяє багато часу заняттям музикою і для цього багато разів приїздив в Миколаїв та Одесу. Його вчителями були М. А. Погодаєв та П. У. Молчанова. У 1928 році побачила світ перша опера Юцевича «Вирок», що створена за п’єсою С. Летвинової.
Через деякий час Є. Юцевич приїхав у Київ і навчався у видатного композитора Льва Михайловича Ревуцького.
З 1932 року Євген Омелянович Юцевич є членом Спілки композиторів України. Тоді ж була написана його перша симфонія, що стала початком плідної творчої діяльності композитора.
У цьому ж році він організовує духовий оркестр у Вознесенську, який успішно гастролював у багатьох містах України.
У 1935 році спільно з П. Барановським зайнявся дослідженням музичної теорії, музиканти працювали над теорією дуалізму інтервалів музичної системи. Самостійно Євген Юцевич розробив оригінальну теорію акустичної природи та «естетичного звучання» музичних інструментів.
Більше 20-ти років, з 1944 по 1966 рік, Юцевич працював диригентом аматорських музичних колективів м. Києва.
З 1950 року по 1960 рік багато працював над створенням і удосконаленням струнних і духових інструментів, виготовляв власні зразки. В той самий час викладав теоретичні курси з музичної акустики та інструментування для духових оркестрів у Музично-драматичному інституті ім. Лисенка, Київській консерваторії та Центральному будинку народної творчості.
У творчому доробку Є. Юцевича 7 опер, 2 симфонії та 7 кантат. Також він є автором творів для оркестру народних інструментів та духового оркестру. Є. Юцевич займався обробкою народних пісень і писав музику до театральних вистав.
Помер Євген Юцевич 1 червня 1988 року в м. Київ і похований на Звіриненському кладовищі.
