Фелікс Блуменфельд – видатний музикант, про якого знали в різних містах України, і за її межами. Це велика людина, яка принесла користь для формування музичної спадщини Кіровоградщини. Більше на kropyvnytskyi.in.ua.
Життя і діяльність Блуменфельда
Народився Фелікс в Єлисаветграді 7 квітня 1863 року. Його батько був відомим в місті чоловіком, він працював в місцевій школі вчителем музики, мати Фелікса також працювала вчителем, викладала в школі французьку мову. Батьки прищепили своїй дитині любов до музики з малечку, вони мали тісні родинні стосунки з такими відомими сім’ями як: Нейгаузи, Шимановські і часто збиралися у них вдома, за співами, грою на музичних інструментах.
Першим вчителем юного хлопчика Фелікса став його брат Станіслав Нейгауз. У 1881 році Фелікс вступив до Петербурзької консерваторії. Він навчався в класі фортепіано у видатного Штейна, грав різні композиції. Фелікс обожнював грати на фортепіано, і саме тому дуже старався. У нього була чарівна здатність бездоганно читати ноти з рукописів, що дозволяє йому виконувати щойно створені п’єси Чайковського, Лядова, Глазунова.
Під акомпанемент Блуменфельда вперше повністю прозвучала опера Мусоргського «Одруження» та багато інших.
Важливі роки для музиканта – початок кар’єри
У 1884 році чоловік одружується з дочкою відомого купця Анастасьєва Марії. Дівчина була настільки гарною, що Фелікс відразу після першої зустрічі признався їй в коханні. Вже взимку 1885 року пара взяла шлюб, в якому у них народилася дочка Ніна. Через кілька років у пари народжується ще двоє дітей.
У 1885 році чоловік закінчив консерваторію. Художня рада видала йому золоту медаль. В екзаменаційній книзі збережений відгук ради: «Гарна людина, має добрий талант, приємна і цікава особистість».
Відразу після отримання диплома Фелікс став викладати в консерваторії, де швидко отримав популярність, його вважали провідним професором фортепіанних класів. Успішно склалася і диригентська кар’єра.
Якось до Маріїнського театру приїхав австрійський диригент Ріхтер, він двічі послухав оперу «Снігуронька» від керування Блуменфельда і був приємно вражений, бо відразу запропонував молодому артисту роботу у Віденському оперному театрі, але від цієї пропозиції Фелікс відмовився.
Блуменфельд був активним учасником музичних вечорів, він часто відвідував будинок Римського-Корсаков, на яких тоді співав молодий співак Федір Шаляпін. Фелікс завжди йому акомпанував, пізніше виявилося, що вони близькі по духу і музичному смаку. Фелікс і Федір стали найкращими друзями.
Великі здобутки в опері
У 1908 році в паризькому театрі «Grand Opera» ставили оперу «Бориса Годунова» Мусоргского з Шаляпіним у головній партії. Диригентом був Блуменфельд. Тоді чоловік отримав небувалий успіх, результат перевершив очікування. Вся місцева преса писала з захопленням, що такого диригента, як Фелікс немає ніде.
Ці Паризькі гастролі стали тріумфом і деяким завершенням оперно-диригентської діяльності чоловіка.
Причина всьому крововилив у мозок. Наслідком хвороби у музиканта виявилося те, що паралізувало праву сторону тіла. Тоді, він прийняв рішення обмежитися викладанням у Петроградській консерваторії, де проробив до свого переїзду до Києва. У столиці він став першим директором Музично-драматичного інституту ім. Лисенка та професором Київської консерваторії.
Вже у 1922 році чоловікові прийшло запрошення від наркома Луначарського. Він прийняв його і переїхав жити до Москви, де став професором Московської консерваторії. За час своєї вчительської кар’єри чоловік зміг навчити таких видатних людей як: С. Барера, М. Грінберга та багатьох інших.
Останні роки життя
Чоловік мав гарне здоров’я, навіть не зважаючи на те, що у нього все життя була паралізована права частина тіла. До останнього він грав на фортепіано і навчав видатних людей. Смерть його стала великою несподіванкою для всіх. Бо помер чоловік від інфаркту під час гри в преферанс.
Поховали Блуменфельда в Києві на Байковому кладовищі.