Михайло Ельман відомий скрипач, випускник Єлисаветградської музикальної школи, людина, про яку знає весь світ. Відомий письменник Ізаї присвятив поему віртуозу. Як йому вдалося досягти таких успіхів, та про подальшу кар’єру цього чоловіка читайте далі на kropyvnytskyi.in.ua.
Життя і діяльність
Народився Михайло Ельман 8 січня 1891 року в с. Тальне Уманського повіту. Проживав чоловік половину свого життя в Єлисаветграді, де й здобув музичну освіту. Його батьки були музикантами, тому хлопчик з перших років свого життя опанував скрипку. Батьки в ранньому віці помітили здібності дитини. Під керівництвом відомого педагога Одеського музичного училища Ф. Фельдмана він зробив значні успіхи.
Вже у 7 років Ельман виступав з оркестром виконуючи Концерт Шарля Беріо. За порадою свого наставника-педагога і з допомогою друзів батько на останні гроші повіз сина в Єлисавтеград, де його прослухав професор Петербурзької консерваторії Л. Ауер, який проїздом на гастролі зупинився в місті. Прослухавши малого хлопчика Ауер погодився взяти його в свій клас і написав композитору А. Глазунову лист, в якому прохав прийняти малого Михайла і потурбуватися про стипендію. Так, вже в 1901 році Ельман попав в Петербург.
Завдяки здібностям, працьовитості хлопчика його вчитель отримав простір для сміливих педагогічних експериментів. Ельман швидко запам’ятовував і опановував один за іншим твори традиційного скрипкового репертуару.
Великий успіх у Берліні
Ауер відправив свого учня в Берлін, де на нього там чекав великий успіх. В жовтні 1904 року відбувся його перший концерт в Берліні. Тоді підтримати малого прийшли видатні музиканти – Іоахим, Нікиш та багато інших. Після виступу всі були приголомшені і стоячи плакали. Хлопчик мав феноменальну віртуозну майстерність, це все було поєднано з виразним звуком. Згодом цей звук в народі почали називати «ельманівський тон».
Молодий артист почав активно подорожувати і давати концерти по різних містах Європи, все це принесло йому велику славу. У вільний від гастролей час чоловік продовжував займатися зі своїм наставником Ауером.
У 1908 році Ельман разом з симфонічним оркестром перетнув Атлантичний океан. Його перший виступ в США публіка сприйняла дуже добре. Він став справжньою сенсацією, про яку писали в усіх шпальтах газет.
З роками діяльність Ельмана розширювалась. Йому аплодували слухачі найбільших європейських міст. Він виступав в парі з відомими музикантами, колективами. У 1926 році він організував струнний квартет.
Виразний звук, майстерність гри на скрипці дуже привертали увагу глядачів. Музикант мав жвавий ритм, чіткий, відпрацьований і пружний. Ельман дуже багато працював, постійно розширював свій репертуар.
Його репертуар включав багато сучасної музики, в тому числі різних концертів. Він самостійно складав п’єси для скрипки, фортепіано. Відшукав забуті твори класиків, крім того, він створював гарні транскрипції і аранжування фортепіанних п’єс Бетховена, Шуберта. Також йому подобалося обробляти на свій лад старі мініатюри, багато з них до сьогодення користуються великою популярністю.
Останні роки життя
До глибокої старості чоловік не покидав своєї улюбленої справи. Він багато грав, писав різні сценарії для виступів відомих артистів. В день своєї смерті він готувався в Сан-Франциско до чергового турне. Але його серце зупинилося. Помер відомий скрипаль 5 квітня 1967 року. Похоронна процесія відбулася за участі великої кількості людей, які приходили заради того, щоб віддати шану своєму кумиру.