Марко Лукич Кропивницький- батько українського театру

Марко Лукич Кропивницький-різнобічна особистість. За своє життя він був українським театральним діячем, актором, режисером, драматургом і сьогодні по праву рахується засновником  українського професійного театру.

Якими були дитячі роки Кропивницького?

З’явився на світ Кропивницький 10 травня 1840 року в Херсонській губернії в селі Бежбайраки (тепер село Кропивницьке Кіровоградська область). Батько Марка зміг досягти достатку й становища в суспільстві. та займав посаду управителя панських маєтків.

Його дружина  Капітоліна походила з сім’ї військового  й поміщиці. По натурі була кокетливою жінкою, коли Марку було 5 років, вона покинула сина та чоловіка і перейшла жити до коханця. Все дитинство Марк ріс без матері, під опікою батька та прабабусі.

Від батька йому передався крутий характер, від матері – жіноча вразливість. Дитинство хлопчика було звичайним, як і у всіх дітей, єдине що, він змалку почав складати пісні. Більш детально про життєвий та творчий шлях видатного митця у нашому матеріалі на сайті kropyvnytskyi.in.ua.

Навчання Кропивницького

Вищу освіту хлопцю не вдалося здобути. Спочатку він навчався у Бобринецькій повітовій школі, яку закінчив з похвальним листом. Після закінчення школи брав участь в аматорському гуртку, в якому ставили п’єси українських та російських драматургів. 

Пізніше мріяв вступити до Київської гімназії на юридичний факультет, але спроба вступу провалилася, тому хлопець повернувся додому і пішов служити в районний суд.

Акторська діяльність

Першу серйозну  п’єсу  «Микита Старостенко». Кропивницький написав  під враженнями після побаченої у київському театрі вистави — перекладної мелодрами. 

Із 1871 року починається діяльність Марка Лукича як актора. На той час він уже мав досвід роботи в театрі, бо більше 10 років пропрацював у різних трупах, набув великого досвіду, вивчив основні правила театрального життя.

Тільки у 1881 році він створив власний колектив, який через рік почав працювати спільно з трупою Михайла Старицького. В склад його колективу ввійшли видатні особистості: Марія Заньковецька, Анна Затиркевич, Микола Садовський, Карпенко-Карий. В цьому об’єднанні Кропивницький стає режисером і розпочинає створювати нову епоху у житті театру.

Трупа активно  гастролювала  по Україні. 1887 року їх запросили до Петербургу. Трупа Кропивницького під час виступу затьмарила найкращі імператорські театри своєю виставою «Наталка Полтавка». На виставу приїхав сам імператор  Олександр ІІІ. Кажуть, що дійство  йому настільки сподобалось, що цар аплодував артистам стоячи.

Після закінчення гастролів в Петербурзі, які тривали три місяці, директор імператорських театрів зробив пропозицію Заньковецькій і Кропивницькому на вигідних умовах перейти працювати до Олександринського театру. Актори відмовились від цієї пропозиції.

За все життя митець написав 40 п’єс. Особливість його творів в тому, що головна роль відводиться простим селянам, а дії  сповнені переживань та емоцій. 

Особисте життя Кропивницького

Марко Лукич встигав в театрі працювати і влаштовувати особисте життя. Першою дружиною була акторка Олександра Вукотич з якою вони усиновили хлопчика Костянтина, який в майбутньому теж став актором. Пара прожила не довго, життя не склалося, бо у Марка Лукича з’явилося нове кохання.

Другою жінкою стала акторка Любов Квітка. Вона народила режисеру сина Павла. Вони  прожили разом не в шлюбі кілька років, і в Кропивницького почався бурхливий роман із ще однією жінкою — Антоніною Маркович. З цією жінкою у Марка зав’язалися серйозні стосунки, Марко збирався побратися з Антоніною, але кохання було швидкоплинним і пара розійшлася.

У 1887 році режисер взяв шлюб з Надією Гладущенко, вона працювала медичною сестрою. Цей шлюб був щасливий, у Марка та Надії народилося троє дітей – Володя, Ольга, Олександра. Всі пішли по батькових стопах.

Творчість в умовах важкого часу

Творчість режисера припала на важкий час для України. У другій половині XIX століття вийшов відомий Емський указ, який призвів до національної  драматургічної та театральної кризи.

Царська політика була направлена на знищення проявів національного життя українців. Попри все це театр Кропивницького зміг зайняти високі позиції в рядах найкращих театральних установ.

Останні роки життя Кропивницького

В останні роки життя у Марка Лукича різко погіршився стан здоров’я. Не дивлячись на це він часто виїжджав брати участь у спектаклях, продовжував писати п’єси. Чоловік оселився на хуторі Затишок. 

Помер Кропивницький 21 квітня 1910 року від інсульту,  в дорозі, під час повернення з гастролей додому Поховали режисера у Харкові.

Comments

.,.,.,.