Як у 1905 році кропивничани ходили в кінотеатр

Ходити в кінотеатр жителі Кропивницького почали давно, ще з 1905 року. Тоді був відкритий перший кінотеатр в місті, який називався «Зірка».

Розташовувався заклад у будівлі Маріанни на розі Дворцової та Миргородської. В наш час, на жаль, будівля не збереглася. На її місці розташований пам’ятник Єлисаветградському трамваю. Більш детально про розвиток кінематографу в Кропивницькому в нашому матеріалі на сайті kropyvnytskyi

Розвиток біоскопів та патеграфів

У 1909 році у місті було 5 великих кінотеатрів:

• «Зірка».

• «Ілюзія».

• «Олімп».

• «Зоря». 

• «Патеграф». 

У пресі є також інформація про кінотеатри «Казка», «Кіне-Ампір» та багато інших. У 1912 році газета «Голос Юга» повідомила про відкриття в літньому театрі Елькінда кінематографа на відкритому повітрі. Тоді в театр прийшло до 3000 людей.

В тогочасних газетах писали про те, що картинки відображені на екрані синематографом цікаве видовище. Ілюзія настільки сильна, що важко зрозуміти, що за екраном знаходяться живі люди. Багато картин скомбіновані эффектно і дотепно, але зображення, які транслювали, дуже мерехтіли, від чого було велике навантаження на зір. 

З чого складався біоскоп?

Біоскоп – це подвійний проектор з двома стрічками фотоплівки, які рухалися більше 15 кадрів в секунду. Цієї швидкості достатньо, щоб створювалась ілюзія руху. Для показу всі стрічки склеювали одна за одною та підбирали музичний супровід. Недаремно, заманюючи містян в кінотеатри, власники обіцяли їм, що картинки будуть рухатися. Єлисаветградці радо ходили на показ картинок, які рухалися. 

Ціни на фільми була доступними. Ложа у кінотеатрі коштувала 2 рублі 20 копійок. Якщо людина не хотіла сидіти в залі, то можна було купити стояче місце. Воно коштувало 10-15 копійок. 

Що показували глядачам?

Одними із самих популярни фільмів, які показували містянам були такі: «Японія», «Чужий птах», та багато інших. У 1912 році показали першу картину «Оборона Севастополя». У 1915 році режисер Володимир Гардін випустив «Анна Кареніна», «Скрутне становище Мейбл». 

Справжній фурор викликала стрічка «Яма» за Крупіним. Цей фільм мав цікавий, глибокий сценарій. Крім того, він був трішки непристойний. Тому Міністерство внутрішніх справ вирішило і в Єлисаветграді зняти стрічку з показу. 

Багато хронометражних фільмів були невеликими. Для показу частіше за все об’єднували документальні зйомки(«сценки з життя») та художні фільми. 

Варто зазначити, що не всі фільми того часу були чорно-білими. Є відомості про те, що в місті навіть показували кольорове кіно. Але до початку ХХ століття фільми, які знімали на чорно-білу плівку іноді розфарбовували. Спочатку вручну, а потім за допомогою спеціальної машини – «Кінемаколор». 

Кіно у часи радянської влади

У перші роки правління радянської влади кінематографічний бум у місті не припиняв свого існування. Він набирав шалених обертів не заважаючи на те, що місто покинули видатні актори, музиканти. 

Кожен кінотеатр мав свою неповторну атмосферу. «Комсомолець»- ідеальне місце для прем’єр та вечірніх сеансів. 

Проводилися сеанси кіно у приміщенні міської синагоги, де розміщувався клуб Калініна. Тут збиралася велика кількість людей. Найчастіше крутили французькі та народні фільми. 

Кінотеатр «Мир» присвячував весь денний блок дітям. Всі сеанси завжди збирали малих глядачів. Білет коштував 10 копійок. Діти мали змогу оглянути кращі фільми з усієї центральної Європи. Найпопулярнішими були «Кай з ящику», «Пастка для котів» та багато інших. 

Вечірні сеанси «Миру» часто відводилися для індійського кіно та кіно-продукції з Південно-Східної Азії. 

Comments

.,.,.,.