Починаючи з 1940 і до 1980 року в Кіровограді активно розвивалася зйомка документальних фільмів. В місті, зокрема і в області нею займалася«Українохроніка» Харківського і Київського телебачення. Свій відзнятий матеріал вони публікували у різних кіножурналах.
Всі збірки зйомок зберігаються у Центральному державному кіноархіві (м. Київ). В їхніх фондах налічується понад 400 цікавих, документальних фільмів, спеціальних випусків, кіносюжетів, репортажів та багато іншого. Матеріали, які зберігаються, розповідають про те, як тоді жила Кіровоградщина. Більше на kropyvnytskyi.in.ua.
Успіхи робітників в кіно
У 1945 році, коли закінчилась війна розпочалося активне відновлення господарства та промисловості в області. У ньому брали участь всі, містяни, селяни. Тоді режисери почали шукати нові ресурси. Цікавою видалася зйомка 1946 року. Саме тоді відбулося відкриття Байдаківського родовища бурого вугілля в місті Олександрія. Режисерам вдалося відзняти цілий процес: добування відкритим способом, виготовлення брикетів на фабриці.
У 1948 році Олександр Гіталов був очільником тракторної бригади в Новоукраїнці. Він став першим, кому вручили медаль Героя Соціалістичної праці. Відтоді чоловік став справжнім чемпіоном серед земляків по перебуванню на кіноекранах. Взяти в нього інтерв’ю бажали всі журналісти, а телеоператори активно транслювали це.
З 1949 року було вперше містянам показані цікаві факти про Кіровоградське машинобудування. Тоді відзняли кіносюжет про розробку сівалки для господарства на заводі «Червона Зірка». Саме це зародило постійні випуски новин, кіно про технологічні розробки у Кіровограді.
Якщо уважно проаналізувати кінодокументи цього періоду, то стає зрозуміло, чому «нове стало забутим старим». Кіровоградщина – це аграрний край, тому проведення агропромислових виставок було закладено в нашому регіоні з самого початку його існування. Про це свідчать сюжети створені у 1950 році.
Цікавий документальний фільм «Кіровоградська сільськогосподарська виставка», який відзняв режисер Капітула. Крім того, у 1954 році відзняли сюжет про виробництва електроенергії в Гайвороні. В ньому показують, як холодною зимою в сильний мороз енергетики запускали ГЕС.
Про успіхи в науці та трудові звершення розповідали за допомогою кінопересувок. Вони працювали завдяки енергії дизельних генераторів. Одна з таких була встановлена в селі Олександрівка.
Все записували на плівку
У 1950 році почали будувати Кременчуцьку ГЕС. Всі етапи роботи зберегли на кіноплівці. Коли відбулося руйнування міста Новогеоргієвська на місці якого виникло водосховище, кранівники розбирали житлові будинки. Це також є в кіноархівах.
Таким чином, оператори записували всі важливі події в місті на плівку. Далі режисери створювали дуже цікаві фільми та транслювали їх на місцевих каналах, або в кінотеатрах.
Єдине, що ніколи не висвітлювалось в кіно – це релігія. Річ в тім, що комуністи атеїстично ставилися до релігії, крім того, вони забороняли такого типу сюжети. Збереглась навіть кінохроніка, в якій релігія висміювалась.
Водночас ніколи не забували про жіночі свята. Підготовка до жіночого дня 8 березня проводилась заздалегідь. Журналісти брали інтерв’ю, а режисери створювали цікаві спеціальні випуски про героїнь, передовиків праці.
Особливо важливою темою документальної кінозйомки був спорт. Всі змагання, обласні спартакіади, перегони є на кіноплівці. Починаючи з 1960 року почався перехід до зйомок, в яких найбільше уваги приділяли культурі, науці та освіті.
Завдяки збереженим хронікам, сучасні містяни мають змогу дізнатися багато цікавої інформації про те, як колись жило і розвивалося місто, а разом з ним і люди.