Недаремно кажуть, що попереду кожного війська йдуть музиканти.
Війна – це період сплеску мистецтва. Під час панування фізичного знищення наш народ ще активніше створює. Не те щоб це була справа першої необхідності, але така діяльність важлива, і вона доводить світові, що ми сильні, ми вільні, як квітка, що пробиває асфальт. Зараз мистецтво бере на себе медійну сторону, і це класно, бо символіка держави звучить голосніше, вона набирає нового сенсу. Адже, безперечно, це не лише війна народів, а й культур.
У місті Олександрія, Кіровоградської області, повідомляє сайт kropyvnytskyi.in.ua, у воєнні часи почав розвиватись Центр сучасного мистецтва. Організатор ще не офіційно зареєстрованого центру – дизайнер та громадський діяч Сергій Грес.
Виставка «Минуле – Війна – Майбутнє»
Нещодавно у тимчасовій залі Центру сучасного мистецтва проходила тематична виставка. До уваги відвідувачів були представлені три зали, присвячені подіям до 24 лютого, теперішньому та майбутньому очима олександрійських художників. Першу кімнату наповнювали роботи, написані ще до вторгнення на територію України, а от зал майбутнього прикрашали недописані роботи, мурали та інсталяції.
Ідея створення такого центру зародилася вже давно, але події, що сколихнули країну, дали крапку відліку для концепції виставки. Роботи чотирьох художників стали основою для заходу, яке було для громади у новинку, бо нічого подібного ще не створювалось у регіоні. Навіть приміщення для виставки було обрано не випадково, розбиті, облущені стіни та старі віконні рами підігріли атмосферу та занурили гостей у тематику виставки.
«Одну з картин, яку вже потім назвав «Холокост», я написав ще до війни, як то кажуть, художники відчувають тонку матерію світу, а після 24 лютого зрозумів, чому саме вона вийшла з-під мого пензлика» – каже Сергій Грес.
Він проводив покази весь час виставки. За його словами, на відкритті було понад сотні людей, а також протягом тижня та на завершальному аукціоні, де гроші з проданих картин пожертвували для потреб ЗСУ.
Мистецтво що лікує
У залі війни був і смуток, і сльози, а в приміщенні майбутнього навпаки, інсталяції надихали, кричали зі стін, ніби ось, подивіться, українці, я буду таким живим і таким контрастним. Організатори намалювали на підлозі ворожих солдат, і відвідувачі мали змогу спробувати такий собі антистрес, затоптавши окупантів ногами, звільнити злість та агресію.
Взагалі людям важко переживати ті страшні речі, які відбуваються, сильні емоції досить важко осмислити. «Наразі наше місто – притулок. Ми надаємо допомогу наляканим людям, у відчаї, в істериці, і саме мистецтво може оформити всі ці емоції», – прокоментував Грес. І справді, психологи стверджують, що переживання, вилите на полотно – допомагає позбавитися тягарю як художнику, так і глядачеві.
Вибираючи шлях мистецтва – людина йде у правильному напрямку. Таким чином вона може боротися, виявити себе і донести до світу власний голос, вона може зцілитися і, звичайно, зцілити іншого.
Головною метою центру сучасного мистецтва є підняти найрізноманітніші теми суспільства та активізувати сучасну творчість у серці регіону. Планується й надалі організація подібних виставок для початківців, а саме вчити молодь як набирати популярності, як оцінити своє мистецтво та продати і загалом розвивати сегмент творчої індустрії у невеликому місті, у непростий для кожного час.
«Навіщо їхати кудись, щоб знайти незвичайне, не традиційне, якщо так багато класних творчих людей і робіт є прямо тут, у моєму рідному місті. Мистецтво – воно неосяжне, у нього є голос, і нам, організатором проекту хочеться, щоб наш народ навчився його слухати». С. Грес.
Художники проекту від Олександрійського центру сучасного мистецтва: Сергій Грес, Єгор Казьмін, Валентин Кузьменко та монументаліст – Василь Давиденко.